Коротка історична довідка
Вперше містечко Красне згадується в документах ХV століття, як фортеця збудована литовськими феодалами для зміцнення свого панування на Поділлі.
У 1581 році орда татар повністю зруйнували містечко, старих та малих жителів було знищено, а молодших забрано в полон. Пізніше Красне було відбудовано, обнесено земляним валом, а по валу високим дубовим частоколом.
У 1630 році в Красному побудовано замок, у 1648 році почалась визвольна боротьба проти польської шляхти, яка на той час панувала на Подолі. У 1651 році Брацлавський полковник Данило Нечай підійшов під Красне до валу і оволодів ним. Польський гетьман Калиновський підіслав своє військо і 10 лютого 1651 року у нерівному бою загинув Данило Нечай. У 1667 році Красне відійшло до Польщі, у 1793 році Красне відійшло до Російської імперії, у 1927 році містечко Красне Ямпільського повіту Подільської губернії.
Містечко Красне оточувало чотири населених пункти: Швачівка, Качанівка, Нове Місто, Росоше; в селі було три церкви, костел та синагога; на всі ці населені пункти було дві початкових школи без приміщень, діти навчались по хатах, навчали їх церковні дяки. У самому Красному було двокласне сільське початкове училище якому в 1896 році навчалось 75 дітей; до початку Жовтневої революції у селі було 26-27% письменного населення, в основному чоловіки. З 1923 року Красне – центр району Вінницького округу Подільської губернії. У 1926 році організовується Краснянський райком партії, а навесні 1928 року Краснянський район ліквідовується і входить до Тиврівського району. У 1924 році організовуються перші колективні господарства, а у 1929 році реорганізуються в колгоспи.
Першими голова колгоспів були:
с. Нове Місто – Гливенко Василь Денисович
с. Росоше – Дідур Оника Панасович
с. Качанівка – Маліновський Саверій Іванович
с. Швачівка – Коновальчук Іван Іванович
с. Красне (єврейський колгосп) Дер Штерн.
У 1935 році у Красному організовується МТС, на 1 січня 1941 року МТС налічувала 82 трактори, атомашини та різний сільгосп інвентар.
17-18 липня 1941 року в селі і на його околицях відбувся бій частин Радянської армії з німецькими окупантами. Наші війська були розбиті. З серпня 1941 року до березня 1944 року територія села відносилась до румунської окупаційної зони. Красне було центром примарії (району). 16 березня частини Радянської армії визволили село від німецьких загарбників.
Під час великої Вітчизняної війни багато жителів села обороняли нашу батьківщину від ворога. Не всі повернулися з полів битв. На скорботній стіні в центрі села викарбувані прізвища всіх односельчан, які загинули під час війни. На цій стіні, як у житті, переплелися прізвища українців, євреїв, поляків.
